Як  я  малим  збирався  навесні 
Піти  у  світ  незнаними  шляхами, 
Сорочку  мати  вишила  мені 
Червоними  і  чорними  нитками. 

Два  кольори  мої,  два  кольори, 
Оба  на  полотні,  в  душі  моїй  оба, 
Два  кольори  мої,  два  кольори: 
Червоне  —  то  любов,  а  чорне  —  то  журба. 

Мене  водило  в  безвісті  життя, 
Та  я  вертався  на  свої  пороги, 
Переплелись,  як  мамине  шиття, 
Мої  сумні  і  радісні  дороги. 

Два  кольори  мої,  два  кольори, 
Оба  на  полотні,  в  душі  моїй  оба, 
Два  кольори  мої,  два  кольори: 
Червоне  —  то  любов,  а  чорне  —  то  журба. 

Мені  війнула  в  очі  сивина, 
Та  я  нічого  не  везу  додому, 
Лиш  горточок  старого  полотна 
І  вишите  моє  життя  на  ньому. 

Два  кольори  мої,  два  кольори, 
Оба  на  полотні,  в  душі  моїй  оба, 
Два  кольори  мої,  два  кольори: 
Червоне  —  то  любов,  а  чорне  —  то  журба. 

Теги: Павличко Дмитро :: ДВА КОЛЬОРИ